Травень 2015

Нещодавно ми, студенти 1 курсу, разом зі своїми кураторами Степанчук Інною Михайлівною та Балецьким Володимиром Михайловичем відвідали славне місто Львів.

Там ми провели всього 2 дні, але встигли відпочити від столичної метушні, занурившись в атмосферу незнайомого нам старовинного міста.

Гуляючи вуличками, мимоволі відчували себе середньовічними мандрівниками. Кожен будиночок, провулок, дворик унікальний і неповторний, має свою особливу історію. Вулички в основному вимощені каменем, а не звичним для нас асфальтом.

Львів - це унікальне й неповторне місто. Там ви не зустрінете величезних галасливих та скупчення машин. Тиша, розміреність і умиротворення - так можна охарактеризувати це місто. Львів - місто храмів, музеїв, історичних пам'яток; його архітектурні ансамблі надзвичайні: там поєдналися готика й бароко, ренесанс і романський стиль, рококо й ампір, сучасна еклектика.

Ми прибули до Львова рано вранці, і, вийшовши з вагона, першим побачили львівський залізничний вокзал. Це не просто споруда, яка гостинно приймає всіх, це ще й чудова пам'ятка архітектури.

Сама споруда вокзалу була побудована більше ніж сто років тому - в 1904-му, коли Львів перебував під владою Австро-Угорської імперії. На його зведенні були задіяні найкращі будівничі з Європи. Два здоровенних купола (їхня справжня назва - дебаркадери - це шедеври інженерної думки початку XX століття), витончений архітектурний вигляд головної будівлі вокзалу зробили привабливим це місце настільки, що навіть сьогодні, збережене в точності ще з тих пір, воно здається якимось кіношним і казковим. Та що там говорити - справжнім палацом! Адже не дарма привокзальна площа у Львові названа «Дворцовою».

Після того, як вся група зібралася, ми поспішили в готель "Едем". Він знаходиться в центральній частині Львова, у безпосередній близькості від головної греко-католицької святині України та пам'ятки архітектури XVIII ст. - Собору Святого Юра. Цей вишуканий готель «Едем» дав нам відчути атмосферу гостинності та комфорту.

Поклавши речі в камеру схову, ми всі дружно вирушили на сніданок. Новий комфортний ресторан знаходиться на першому поверсі готелю. У ньому можна скуштувати смачні українські та вишукані європейські страви, випити запашної кави зі смачним десертом.

Набравшись сил, потрібно було відправлятися на екскурсію, і екскурсовод в автобусі вже чекала на нас. Перше історичне місце, яке ми відвідали, був Собор Святого Юра.

Цю споруду вперше збудував у XIII столітті галицько-волинський князь Лев Данилович для свого дядька, проте сучасний ансамбль у стилі рококо збудований у 60-х роках XVIII століття зодчим Бернардом Меретином. Інтер'єр храму вражає багатством і різноманіттям іконопису. Собор Святого Юра символізує святиню, яка на українській землі стала мостом єднання великих надбань християнської культури та духовності двох гілок: візантійського Сходу і латинського Заходу.

Далі по нашому плану була екскурсія парком та Високий замок. Це старий тісний парк на горі в самому серці Львова. Руїни старовинного замку, оглядовий майданчик і краєвиди, які видно з висоти пташиного польоту, не можуть залишити байдужим жодного, хто наважується сюди піднятися. Задоволені краєвидом та фото, які зробили, ми вирушаємо до наступного пункту нашої екскурсії одного з найстаріших цвинтарів України - Личаківського цвинтара.

Він був закладений у 1786 році. В більшості своїй тут відбувалися поховання відомих діячів культури, мистецтва, літератури, таких як В. Івасюк, І. Білозір, І. Франко та ін. Також тут поховані герої Небесної Сотні, що віддали своє життя за Україну! Та у наш час цвинтар вже вважається історичним музеєм зі скульптурами та архітектурними спорудами відомих майстрів.

Після цікавих і пізнавальних екскурсій, досить таки зголоднівши, ми завітали на обід у легендарний ресторан "Криївка". Цей неповторний заклад вразив нас своїм інтер'єром у та дуже смачними традиційними стравами. Вже надвечір у нас була прогулянка центром міста. Біля театру Опери і балету був традиційний ярмарок, де можна було купити безліч гарних сувенірів.

Останнє місце, яке відвідав наш курс, - це був Музей народної архітектури і побуту (музей просто неба).

Територія музею поділена за принципом поділу історичних регіонів Західної України: Гуцульшина, Лемківщина, Львівщина, Поділля, Покуття, Бойківщина, Рівнинне Закарпаття та Буковина. Ми змогли відчути «дух» і традиції тих українців, які проживали на цих територіях, побачити їхні помешкання, господарку. Ми мали змогу заходити у хатини і бачити одяг, побутові речі,знаряддя сільського господарства XX століття. Цікавим і неповторним цей музей є ще й тим, що там можна було просто відпочити біля озера або пройтися полонинами чи лісом, відчувши єднання з цілющою силою природи.

Ось так і пролетіли наші вихідні! Настала пора повертатися додому, а нам так хотілося ще залишитися в цьому затишному й привітному місті. Львів - це надзвичайне місце, "маленький Париж" з неймовірною історією.

Коли ми увечері йшли до вокзалу, то нас ніби проводжала у дорогу ше одна архітектурна споруда, символ духовності і душевності славетного міста Львова - греко - католицька церква, яка сяяла у темряві в гармонії з місяцем.

Останнє фото зроблено, і наша подорож до Львова підійшла до завершеня.

Ось ми вже й дома. Знову розпочалися звичайні студентські будні, але наша спільна поїздка до Львова - культурної й духовної столиці України - залишиться назавжди в наших серцях.

Анна Кунгурцева, Аліна Яковенко, студентки юр.ф-ту