Роман Тарасович Ратушний
(1997-2022 рр.)
 
Роман Тарасович Ратушний народився 5 липня 1997 року в Києві в сім'ї журналіста Тараса Ратушного та письменниці Світлани Поваляєвої.
Базову загальну середню освіту здобув у Києво-Печерському ліцеї № 171.
2012 року вступив на навчання до Фінансово-правового коледжу, спочатку на спеціальність «Фінанси, банківська справа та страхування», а згодом «Право». Успішно завершив навчання та отримав диплом бакалавра «Права» у 2017 році.
Роман завжди проявляв патріотичну, активну громадянську позицію, тому одним з перших долучився до Євромайдану та Революції гідності у 2013 році та з іншими студентами постраждав від атаки Беркуту в ніч проти 30 листопада.
По завершенню навчання в Коледжі очолив ініціативу «Захистимо Протасів Яр», а у 2019 році однойменну громадську організацію. Ключовою ідеєю ініціативи є збереження зеленої зони у Протасовому Яру в центрі Києва та недопущення незаконної забудови. Результатом довготривалої боротьби Романа та ініціативної групи стало повернення 27 червня 2020 року Київською міською радою земельній ділянці площею 3,15 га у Протасовому Яру статус зелених насаджень.
Під час місцевих виборів 2020 року балотувався до Київської міської ради IX скликання. Роман був учасником акцій на підтримку ув'язненого одеського активіста Сергія Стерненка. Після чергової акції до дня народження Сергія 20 березня 2021 Романа було відправлено під цілодобовий домашній арешт за рішенням Печерського районного суду від 29 березня. Його підозрювали у хуліганстві. Доказом прокуратури став знімок, на якому Ратушного, нібито, упізнали свідки. Фото являє собою чорний фон і білі крапки на ньому. У соціальних мережах справу уже охрестили «Справою Казимира Малевича» з відсилкою до найвідомішої картини художника «Чорний квадрат».
Після повномасштабного вторгнення рф Роман став добровольцем у лавах Сил територіальної оборони України, створив підрозділ «Протасового Яру». Він спершу захищав Київ, згодом діяв на Сумщині, брав участь у деокупації населених пунктів області, зокрема, Тростянця.
З початку квітня Роман воював у Харківській області, в Ізюмському районі, у розвідувальному взводі 2-го мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр». Його підрозділ був тільки створений, і Роман став там одним з невтомних двигунів, одним з тих, хто справді був душею батальйону. Завдячуючи сміливості та відвазі підрозділу розвідників, до якого входив Роман, вони зайняли позиції у напрямку, де ворожі війська атакували, і після цього російські загарбники не просунулись ні на метр.
Роман Ратушний загинув як Герой у бою під Ізюмом 9 червня 2022 року, потрапивши у ворожу засідку.
 
 
«Памятаємо тебе, Романе…»
«Війна забирає життя наших найкращих, найталановитіших, молодих синів і доньок… Дуже важко з цим змиритися, а ще важче це усвідомлювати і з цим жити.
Романе, ти ж у нас такий: небайдужий, сміливий, чесний, впевнений, інтелігентний і завжди усміхнений… Завжди у вирі найважливіших подій…
Ніколи осторонь – це твоє покликання. Такий ти є і будеш у нашій пам’яті завжди. Твій Фінансово-правовий коледж ніколи тебе не забуде….»
Тамара Олексіївна Губанова, директор Коледжу.
 
«Невимовна туга оповила душі тих, хто знав, любив, шанував світлого мужнього, неповторного, янгольського Романа Ратушного. На передовій обірвалося безцінне життя нашого захисника, справжнього Героя України, який до останнього подиху служив українському народові та свято вірив і наближав Нашу Перемогу.
Світла пам'ять тобі, любий наш Ромчику! »
Марія Дмитрівна Тукало, викладач дисципліни «Хімія», методист
 
«… Пам’ятаю тебе Романе… Запитую на екзамені: чому не був на парах? Відповідь: вибачте, я був на Майдані…»
Ярослав Ярославович Мельник, викладач дисципліни «Цивільне право»
 
«Допитливий, інтелігентний, ввічливий, вдячний хлопчик, який жодного разу не пропускав лекції конституційного права, щоразу після пари дякував і перепитував цікаві дискусійні питання: чи на правильному шляху державотворення України? Як має право діяти громадська організація? Обсяг конституційних прав і свобод громадянина України? …Щиро переймався майбутнім України.»
Людмила Анатоліївна Павленко, викладач дисципліни «Конституційне право»
 
«Я добре пам'ятаю Романа - привітного й усміхненого. Коли він відповідав на якесь питання, то я дивувалася його не за віком дорослим міркуванням. Дивилася на нього й думала: "Ось вона, майбутня українська еліта, - прогресивна, з широким світоглядом і баченням майбутнього".»
Наталія Віталіївна Маєвська, викладач дисципліни «Ділова українська мова»
 
«…Добро має бути з кулаками. Як Ромчик. Як той гідний син свої Землі, що так хотів їй щастя і миру.
Ромчику, дорога наша світла й чиста Людино, ти уже безсмертний, бо твоє ім’я, твоя постать назавжди закарбувалися в наших спогадах, думках, серці. Це тут. А там…напевно, такі, як ти, чисті й добрі, необхідні там для того, вирішального, бою зі ЗЛОМ. І я вірю, що з такими, як ти, Перемога неодмінно буде за нами.»
Інна Михайлівна Степанчук, викладач дисципліни «Українська література»