9 березня українці відзначають 209 років від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка!
То хто він для нас – великий геній чи “селф-мейд-мен”(“людина, яка зробила себе сама”). Пропонуємо Вашій увазі цікаві факти, які Ви, можливо, вже знаєте, а, можливо, відкриєте для себе вперше.
Може скластися враження, що всі селяни були нещасними й що сім’я Тараса була злиденною. Це не так. Тарас народився в кріпацькій, але не дуже бідній сім’ї.
Мама Тараса була вільною селянкою, яка одружилася з кріпаком. Один із дідів за матір’ю, Яким Бойко, мав кузню й пасіку. А батько чумакував. Переповідаючи Б. Тихолоза (кандидата філологічних наук, – ред.), батько був далекобійником на теперішній манір, мав копійку. Також батько стельмахував та мав своє СТО. Гроші в сім’ї були.
У Тараса були 5 рідних братів і сестер, шоста дитина померла.
Так-от, з усіх навчився читати й писати тільки він. Батько вирішив інвестувати в нього, бо бачив, що Тарас дуже вирізняється з-поміж інших. Батько Тараса бачив, що Тарас не придатний для хатнього й сільського господарства. У його усному заповіті були такі слова: “Синові моєму Тарасу з мого хазяйства нічого не потрібно. З нього буде або щось дуже добре, або велике ледащо”.
Для Шевченка єдиний спосіб вибитися в краще життя – стати художником-богомазом. Це – той, хто малює ікони. У 12–15 років він був готовий ходити селами 15–20 км, шукаючи собі наставника.
Це – історія про шалену жагу до знань.
У Тараса не трималися гроші. Він добре заробляв, але міг швидко витратити їх. Починаючи від недешевих подарунків родичам, закінчуючи тим, щоби витратити їх, гуляючи з товаришами.
Ми всі знаємо історію про викуп Тараса з кріпацтва, але не уявляємо реальну суму викупу. За викуп віддали 2,5 тисячі рублів. Нині це – понад 40 тисяч доларів.
Коли Тараса викупили, йому було 24 роки. Сошенко, завдяки якому Шевченка викупили, писав, що в нього вселився “світський біс”. Тарас став так званим тусовщиком. Якби були клуби, він би в них ходив. А так він відвідував різноманітні зібрання, грав у карти. Це – людина, яка жила в інших реаліях, і нарешті відчула ковток свободи.
Тарас – міський чоловік. Якщо ви заберете історію народження в кріпацькій сім’ї, то з 15 років він жив у Вільно, 2 у Києві, а потім – протягом 17 років у Петербурзі. Це людина, вихована в столичній міській культурі. Він був частиною мистецької еліти Петербурга й душею компанії. Якби Тарас Шевченко жив сьогодні, то був би відомим, доволі скандальним блогером і успішним митцем.
Пропонуємо вашій увазі вірш «Розрита могила» 1843 р. – це перший антиімперський твір нашого генія.
Декламує Вікторія Ковбаснюк, студентка 3 курсу, ОПС ФМБ.
